ВИСТУП В.СЕМИНОЖЕНКА ПІД ЧАС ОБГОВОРЕННЯ ПРОЕКТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ
ДОКТРИНИ РОЗВИТКУ ОСВІТИ

Національна доктрина повинна стати ідейною платформою, сформувати стратегічні напрями розвитку освіти, визначити її місце та роль в суспільному житті країни. Тому наше головне завдання – здійснити кваліфікований тест доктрини на відповідність тим тенденціям, що панують сьогодні у світі та тим вимогам, що висуває сучасність.
Ми маємо дійти принципово нового розуміння статусу освіти в суспільстві. Необхідно позбавитись сприйняття освіти лише як автономної функції міжпоколінської соціалізації. Освіта має стати потужним фактором, що працював би на вирішення усього комплексу стратегічних завдань, які постали перед українським суспільством
Сьогодні в світовій економіці відбувається структурний перерозподіл – концентрація капіталів, ідей та особистостей зміщується з індустріального сектору в сектор “економіки знань”, в знання-інтенсивну економіку. Головним ресурсом неоекономіки стають знання та інформація, а базовою галуззю – освіта. Економіка стає дедалі більше креативною, все вагомішу роль в її розвитку відіграє “людський фактор”.
Освіченість громадян – один з ключових критеріїв, зя якими оцінюють якість життя нації. Чим вищий рівень життя в країні, тим більше в ній високоосвічених спеціалістів. Але справедлива й зворотна залежність – саме освіченість і є сьогодні тим шуканим чинником державного процвітання і успіху, потужним ресурсом соціального прогресу та ефективним інструментом реалізації національних амбіцій на міжнародній арені.
Освіта сьогодні змінила свої функції та суспільне значення – вона визначає не лише інтелектуальний рівень особистості, а й її матеріальний стан, соціальний статус, професійні амбіції, духовний світ, врешті-решт сам спосіб життя. Освіта вже перестала бути лише технологією передачи знань от однієї людини до іншої. Вона стала поширенням життєвих практик, набутого досвіду і світоглядних уявлень.
Освіта – це ще й сфера діяльності, що має прекрасні перспективи стати у найближчому майбутньому високорентабельною і інвестиційно привабливою галуззю економіки. Тому актуальним завданням є маркетизація сфери освіти в України. Підкреслю – ці слова не заклик до тотального переходу на платні освітні послуги. Кожна людина, незважаючи на соціальний статус і матеріальне становище, повинна мати реальну можливість отримати якісну освіту.
Мова йде про введення в систему освіти елементів ринку, а якщо бути більш точним – про приведення загального формату сфери освіти у відповідність з сучасною економічною кон'юнктурою. Необхідно, щоб почав ефективно працювати закон попиту та пропозиції, щоб система освіти та ринок праці стали взаємокоригуючими ринковими інститутами. Що сприятиме вирішенню соціальних проблем – зниженню рівня безробіття, підвищення затребуваності молодих спеціалістів, їх успішному працевлаштуванню тощо.
Діяльність в цьому напрямі також дозволить з'ясувати актуальну структуру попиту на робочу силу на українському ринку. А це означає, наприклад, що Міністерство науки та освіти матиме змогу відповідно регулювати структуру спеціальностей в усіх учбових закладах державної форми навчання і оптимізувати використання кадрового, організаційного та матеріально-технічного ресурсів.
В контексті маркетизації освіти не можна не згадати й необхідність розвитку мережі приватних учбових закладів. Це допоможе диверсифікувати пропозицію освітніх послуг і суттєво підвищить варіативність вибору для усіх бажаючих отримати якісну освіту.
Необхідно з більшою увагою ставитись до такого ефективного і мобільного механізму розпорядження кадровим потенціалом, як перекваліфікація і освоєння нових спеціальностей. Нова економічна реальність, що супердинамічно змінюється, висуває нові критерії компетентності і професіоналізму. Для успішної діяльності необхідно постійно навчатись і перевчатись. В іншому випадку зростають ризики втратити конкурентні переваги. А конкурентність – це головний стимулюючий фактор будь-якого розвитку, в тому числі і розвитку сфери освіти.
І якщо ми хочемо, щоб Україна гідно витримувала конкуренцію, слід активно впроваджувати інноваційні моделі освіти. Оскільки в умовах розвитку глобальної постіндустріальної економіки на ринку ідей та знань виграватимуть саме ті країни, які орієнтуватимуться на безперервні нововведення та інновації передусім в сфері освіти. Це вкрай важливо, якщо врахувати, що сьогодні ми стаємо свідками народження міжнародного мега-ринку, на якому головним товаром виступають інтелект, знання і освітні послуги.
Реформування сфери освіти – це не просто ще одна локальна реформа, а важлива складова національної безпеки України. Відомі події у Сполучених Штатах яскраво продемонстрували – ми живемо в суспільстві ризиків. Тому Доктрина повинна містити й положення про введення нових стандартів і методик освіти, які сприяли б закладенню фундамента нового суспільства. Система освіти повинна готувати людей, здатних жити за новими вимогами і готових адекватно відповідати на нові виклики.


Повернутися до архіву