УкраїнськаРусская

Версія для друку
Стаття
12 жовтня 2002

60-річчя ОУН-УПА (телепромова)


Сьогодні одна з тих історичних дат, які мають складне сприйняття в суспільстві та серед інших країн – 60–річчя створення Української повстанської армії.
Для української держави відношення до цієї події є іспитом на незалежність від “ідеологічних комплексів” минулого та випробуванням на здатність до об‘єктивного усвідомлення національної історії.
Драматичну історію України неможливо переписати, як і неможливо переказати мовою ідеологічних штампів. Ми сприймаємо сьогодні її такою - якою вона є.
“Примирення з минулим” є необхідною передумовою подальшого поступу у майбутнє, запорукою того, що новітня історія – не буде піддана ревізії під впливом мінливої політичної кон‘юнктури, а відтак - “зв‘язок часу” не буде перервано.
Україна стала однією з не багатьох країн Європи, яка не має історичних претензій до інших держав, не тяжіє “травмами минулого” у стосунках із міжнародними партнерами і не розподіляє суспільство за ознаками історичної лояльності і політичної приналежності.
Ми будуємо цивілізовану країну, в якій історичні постаті та люди, що поклали своє життя заради Батьківщини, шануються державою з однаковою повагою і мають рівні права.
Раніше, однією “крайністю” по відношенню до ветеранів національно-визвільного руху на Західній Україні, було замовчання їхньої ролі в історії України. Сьогодні ми спостерігаємо іншу “крайність” – спробу політизації, окремими політичними силами, діяльності УПА та спотворення ідеї “історичної справедливості” виходячи з вузьких ідеологічних міркувань.
Події минулого не повинні бути зброєю в руках сучасних політиків, адже “порох історії” - не сиріє.
Тому діяльність УПА має сьогодні отримати об‘єктивну оцінку з боку суспільства. З цією метою, за дорученням Президента України, було створено Урядову експертну комісію з вивчення діяльності ОУН-УПА.
Її робота - це початок великої справи, результатом якої має стати:
По-перше, неупереджена оцінка внеску українських партій 20-30 років у справу здобуття Україною незалежності;
По-друге, реабілітація тих людей, які не здійснювали злочинів проти людства, а, навпаки, постраждали від тоталітарних репресій через політичні переконання.
Уряд України розуміє, що історичний драматизм становлення української нації: відбився на долях багатьох людей, які опинилися у різних обставинах; позначився виникненням конфліктів, які хоча і не “лежать на поверхні” суспільного життя, але не перестають бути менш загрозливими.
Сьогодні, на 12-му році державної незалежності України, як ніколи, актуальною постає ідея громадянської Соборності, яку неможливо реалізувати без примирення та консолідації.

Повернутися до архіву

Книги